Cкло. Прозоре, кольорове, чисте, брудне, крихке, ріжуче, шліфоване... Усі ці означення можна застосувати і до днів нашого життя. Буває прозоро, тобто легко. Буває тьмяно і треба протерти. Буває, щось б'ється і вже не склеїти, як не намагайся. І то на краще)

І хай нічого вас не похитне у цьому буремному світі. Навіть, коли здається, що ви уже на межі.

Лінії проводів поділили небо. Чи то роги тролейбуса чіпляються за хмари?

І перехожий потопає у свої турботах... 

Чи це бутик із наполірованими вітринами, чи це запилючені двері під'їзду у старому будинку — всюди можна побачити відображення і зловити посмішки незнайомок.

Хмари, голубе небо і трамваї, стильні містянки, вітражі — плетиво міста. Зупинись і помічай. Куди так поспішаєш?

Погратись зі скляними тінями... Спробуй упіймай!

Підглянути за силуетами із сусідніх будинків. Чом би і ні? 

Скляна тема (як і будь-яка інша) — багатогранна: досліджувати — не передосліджувати...